Наступний за віком показник — lsx — число тих, хто доживає до віку х років і не перебуває у шлюбі. Початкову когорту беруть 1000 або 10000. У таблиці шлюбності для перших шлюбів число осіб, що не одружилися у віці 50 років є показником остаточного безшлюб'я.

У комбінованій таблиці шлюбності розраховують наступні повікові ймовірності:

с°х — ймовірність укласти шлюб; qsx — ймовірність померти, не уклавши шлюб; gx _ ймовірність виходу з числа одружених, яка дорівнює сумі двох попередніх імовірностей;

р"х — ймовірність перейти у наступний вік зі збереженням неодруженого статусу. Визначають як:

На базі чисел тих, хто доживає до віку х років і не перебуває у шлюбі та ймовірностей, обраховують повікові числа тих, хто укладає шлюб С°х та числа тих, хто помирає не одружившись

d.

x

Ще одним важливим аналітичним показником таблиці шлюбності є середній вік одруження (укладання шлюбу) . У демографічному аналізі, говорячи про вік одруження, мають на увазі час, що минув між датою народження і датою укладання шлюбу. Оскільки дані таблиці шлюбності являють собою варі- ацшний ряд розподілу шлюбів за віком, то можна обчислити і характеристики центральної тенденції для цього ряду розподілу: середній вік укладання шлюбу, а також медіанний і модальний вік. Ці показники можуть бути розраховані як для всіх шлюбів, так і для шлюбів будь-якої черговості, найчастіше, зрозуміло, для першого.*

таблиці припинення шлюбу

Вивчення припинення шлюбу має не менше значення, ніж вивчення самої шлюбності. За різними соціологічними опитаннями населення, втрата близької людини або розлучення є найвагомішою причиною стресу. Отже, припинення шлюбу негативно впливає не лише на народжуваність, а й головним чином є фактором підвищення рівня смертності у працездатному віці.

Таблиці припинення шлюбу будують за тривалістю шлюбу та за віком членів подружжя (для чоловіків і жінок окремо). У таблиці припинення шлюбу за віком дружини враховують і вік чоловіка, причому, вважають, що жінка у віці х років може перебувати у шлюбі з чоловіком віку x+l років, де l — середній лаг віку членів подружжя для кожного значення х. Таблиці припинення шлюбу за тривалістю шлюбу будують для когорт конкретного віку, що перебувають у шлюбі.

Таблиці припинення шлюбу є комбінованими таблицями, оскільки враховують одразу декілька можливих подій у шлюбі: смерть чоловіка, смерть жінки, розлучення. Таблиці будують для початкової когорти 10000, або 100000 чол. від шлюбоздатного віку до максимального — 100 років. Таблиці припинення шлюбу можуть бути повними (з однорічними віковими інтервалами) та короткими (де інтервал більше 1 року).

Основні показники таблиць припинення шлюбу такі:

1. вік (х), або тривалість перебування у шлюбі (z);

2. числа осіб, що доживають до наступного року зі збереженням шлюбного стану (lm );

3. ймовірність померти для жінки (qfx) або (qQ;

4. ймовірність померти для чоловіка (qmx), або (qmz);

5. ймовірність розлучення (qdx), або (qdz);

6. ймовірність припинення шлюбу (зміни шлюбного стану) :

rx = qfx+qmx + qdx — для таблиць припинення шлюбу за віком членів подружжя, та

rz = q>z + qmz + qdz — для таблиць припинення шлюбу за тривалістю шлюбу.

7. ймовірність дожиття до наступного року у шлюбному стані у таблицях не наводиться, але її можна розрахувати як 1 —

rx (Г)

8. як і в таблицях смертності, наступні показники являють собою абсолютні числа тих, хто помирає в інтервалі віку — Мх (жінки ), Mmx (чоловіки) та тих, хто розлучується — D°x для таблиць припинення шлюбу за віком членів подружжя, для для таблиць за тривалістю шлюбу відповідні показники записують з індексами z;

9. середню тривалість перебування в шлюбі Z для таблиць припинення шлюбу за віком членів подружжя обраховують як різницю між середнім віком припинення шлюбу і середнім віком одруження.

Для таблиць за тривалістю шлюбу середню тривалість перебування в шлюбі визначають як середню зважену із значень Z, вагами слугують числа припинення шлюбів R:

10. аналогічно, як і в таблицях смертності, визначають середнє число років, що належить прожити в шлюбі есх.

Література

1. Аннотированная библиография работ по проблемам семьи в СССР (1957-1971 гг.). - М., 1972. - Вып.1-2.

2. Антонов А.И., Борисов В.А. Кризис семьи и пути его преодоления: Научныш доклад. — М., 1990.

3. Белова В.А. Повторные браки и рождаемость // Социально-демографические исследования брака, семьи, рождаемости и репродуктивныгх установок. — Ереван, 1983.

4. Белова В.А. Число детей в семье. — М., 1975.

5. Ьестужев-Лада И.В. Семья и быт: ретроспектива и перспектива // Социально-демографические проблемы развития советского общества. — М., 1982.

6. Ьондарская Г.А. Рождаемость в СССР: Этнодемографи- ческий аспект. — М., 1977.

7. ЬорисовВ.А. Перспективы рождаемости. — М., 1976.

8. Ьоярский А.Я. Режим воспроизводства населения и состав семьи // Проблемы демографической статистики. — М., 1966.

9. Брак и семья. Демографический аспект / Под ред. А.Г. Волкова и Л.Е.Дарского. — М., 1975.

10. Брачность, рождаемость, семья за три века. Сборник статей / Под ред. А.Г.Вишневского и И.С.Кона. — М., 1979.

11. Васильева Э.К. Семья и ее функции: Демографо-статис- тический анализ. — М., 1975.

12. Венецкий И. Г. Статистические методы в демографии.- М, 1977.- 208 с. с табл.

13. Вишневский А.Г. Демографическая революция. — М., 1976.

14. Волков А.Г. Изучение семьи — важнейшая тема переписи населения // Вестник статистики. — 1977. — № 5.

15. Волков А.Г. Семья — объект демографии. — М., 1986.

16. Волков А.Г. Семья как фактор изменения демографической ситуации //Социологические исследования. — 1981. — № 1.

17. Волков А.Г, Дарский Л.Е. Демографическое развитие семьи // Демографическое развитие в СССР.- М., 1985

18. Воспроизводство населения и демографическая политика в СССР / Отв. ред. Л.Л.Рыбаковский. — М., 1987.

19. Воспроизводство населения СССР / Под ред. А.Г.Вишневского и А.Г.Волкова. — М., 1983.

20. Голяченко О. Морально-етичні причини вмирання української людності http://www.universum.org.ua/journal/2003/ goliach_7.htm

21. Дарский Л.Е, Ильина И.П., Тольц М.С. Изменения в брач- ности и их влияние на рождаемость // Воспроизводство населения СССР / Под ред. А.Г.Вишневского, А.Г.Волкова. — М., 1983.

22. Демографические проблемы семьи / Под ред. Н.М.Ри- машевской. — М., 1978.

23. Демографическое поведение семей. — Ереван, 1975.

24. Демографічна ситуація: сучасні проблеми та перспективи. З послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році" http://www.gmdh.net/pop/uarticle.htm

25. Ильина И.П. Влияние войн на брачность советских женщин // Брачность, рождаемость, смертность в России и в СССР / Под ред. А.Г.Вишневского. — М., 1977.

26. Казьмина О.Е., Пучков П.И. Основы этнодемографии. Учебное пособие. http://www.auditorium.ru/books/319/ index.html

27. Киселева Т.П., Синельников А.Б. Эволюция брачно-се- мейной структуры населения СССР в послевоенный период.

— М., 1984.

28. Козлов В.И. Национальности СССР. Этнодемографи- ческий обзор. — М., 1982.

29. Корчак-Чепурковский Ю.А. Избранные демографические исследования. — М., 1970.

30. Курман М.В. Динамика среднего числа детей в семье в СССР // Подрастающее поколение. Демографический аспект.

— М., 1981.

31. Лакиза-СачукН.Н. Внуки и прародители в многопоколенных семьях // Подрастающее поколение. Демографический аспект. — М., 1981.

32. Лакиза-Сачук Н.Н. Современные тенденции формирования поколенной структуры семьи в СССР // Региональные особенности воспроизводства населения и вопросы демографической политики. — Ереван, 1983.

33. Морова Е.М. Некоторые вопросы статистического анализа разводов // Вопросы демографии: Исследования, проблемы, методы! / Под ред. А.Г.Волкова, Л.Е.Дарского, А.Я.Кваши. — М., 1970.

34. ПоллякТ.С. Бюджет и семья // Экономическое обозрение. — 1930. — № 3.

35. ПрибитковаІ.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів /.- К.: «АртЕк», 1997.- 256 с.: іл.

36. Прибыткова И.М. Эта непобедимая ячейка // Философская и социологическая мысль. — 1994. — № 1-2.

37. Проблеми соціально-демографічного розвитку та соціальна політика в Україні http://www.niss.gov.ua/book/strateg2

38. Проблемы быта, брака и семьи. — Вильнюс, 1970.

39. Птуха М.В. Индексы брачности. Этюд по теории статистики населения // Бюллетень Киевского губстатбюро. — 1922. — № 2.

40. ПтухаМ.В. История первой таблицы брачности // Вестник статистики. — 1925. — Кн.21. № 4-6.

41. Птуха М.В. Очерки по истории статистики XVII—XVIII веков. — М., 1945.

42. Пустоход П., Трацевський М. Шлюбність на Україні // Праці Демографічного інституту. — Київ, 1930.

43. Развод. Демографический аспект: Сборник статей / Под ред. А.Г.Волкова., Л.Е.Дарского. — М., 1979.

44. Роубичек В. Использование моделей жизненного цикла для изучения структуры потребительских расходов семьи // Демографические проблемы семьи. — М., 1978.

45. Семья и здоровье. Библиографический указатель отечественной и зарубежной литературы (1979-1985 гг.). — М., 1985.

46. Семья как объект социально-демографических исследований. — Л., 1974.

47. Синельников А.Ь. Сколько детей нужно иметь, чтобы население не стало уменьшаться? // Рождаемость: известное и неизвестное. — М., 1983.

48. Сифман Р.И. Динамика рождаемости в СССР (по материалам выборочных обследований). — М., 1985.

49. Социальная статистика: Учебник/ Под. ред. чл.-кор. РАН И.И. Елисеевой.- М.: Финансы и статистика, 1997.— 416 с.: ил.

50. Статистический словарь /