анаколута підкреслюються відтінки того, хто говорить, виражається його внутрішній стан (найчастіше - схвильованість). Він слугує засобом створення комічного враження, інтонацій живої розмовності тощо.
Найчастіше, анаколут – це стилістична фігура, яка полягає в обриві речення. Анаколут належить до фігур скорочення і інколи вживається в текстах потоку свідомості. Він служить для вираження незакінченості, неповноти, уривчастості висловлювання, обірваності думки.
Речення, що обриваються майже неможливо відновити. Найчастіше в текстах потоку свідомості зустрічаються речення, що закінчуються прийменником або сполучником:
Ein Arzt erklдrte entrьstet: DaЯ diese junger Mensch ьberanstrengt worden sei, das sehe jeder, und wenn hier jemand von der Presse wдre, so… Aber der Stationsvorsteher beschwichtigte ihn [Zweig 1967: 171].
Aber zu dem Grauen allgemeinen Menschenvergeudens kam plцtzlich ganz greifbar die Sinnlosigkeit, die gellende Sinnlosigkeit des Ganzen. Ein Gewinn, selbst er kein Gewinn ist, bringt immer noch Gewinnes Lust mit. Jetzt aber … [Zweig 1967: 246].
Aber das Schlimmste ist jetzt beseitigt, die MGs brauchen nun nicht die Nacht ьber herumzuliegen, Kliem hat genug Mannschaft mitgebracht, den ganzen Krempel auf ihren Schultern nach vorn zu schaffen. Um die Geschьtze mьsste sich der Artilleriefritze eigentlich selber kьmmern; aber … [Zweig 1967: 213].
BloЯ einen Blitz und Donner, sonst nichts, aber nun weiЯ man, daЯ Frьhling kommt. Finden Sie mich nicht ьbertrieben? Jetzt mьssen Sie mal die FьЯe heben, so … [Zweig 1967: 90].
Ist der Tod eine Trьbung, durch die ich gehe, nicht da, doch da- sonderbarer Fall. Aber da ist mein linkes Auge mit dem Fleck, der ja lдngst nicht mehr wie Norwegen aussieht, und doch… Es gibt da Horizonte, da hinten … [Zweig 1967: 260].
Інколи речення може обриватися займенником. Наприклад:
Er nahm sich ihren Mund, er dachte: ’Nun kьsse ich sie doch.’ Und dann: ‘Aber nicht, als ich gewollt, sondern als sie … Aber das bedeutet nichts…’ [Zweig 1967: 116].
Речення, що обриваються, можуть закінчуватись артиклем, прикметником та іншими частинами речення:
Nun bist du also glьcklich, so ist das Glьck- auch wir sind mit dir. Doch warte nur- und siehst du: schon ist er deiner satt… Dein Kind, das kommen wird?
[Zweig 1967: 131].
Як бачимо, найбільш поширеними у текстах потоку свідомості є речення, що закінчуються сполучником або прикметником, після якого переважно вживається трикрапка.
2.1.3. Полісиндетон
Полісиндетон (від грец. «численний і зв'язок»), або багатосполучниковість- це стилістична фігура, яка полягає в накопиченні сполучників, що зв'язують окремі слова і частини фрази [Літературознавчий словник-довідник 1997: 311]; одна з фігур поетичної мови, яка полягає в повторенні однакових сполучників [Словник іншомовних слів 2000: 749].
Полісиндетон- це така побудова , при якій всі або майже всі однорідні члени речення зв'язані між собою одним і тим самим .
Багатосполучниковість використовується як засіб, який уповільнює мовлення, служить для виділення значущих слів, надає мові урочистості. Фігура багатосполучниковості може оформлятися, по-перше, різними сполучниками. Інколи використовується комбінована форма багатосполучниковості, побудована на поєднанні різних сполучників. По-друге, фігура багатосполучниковості може оформлятися не лише сполучниками як такими, а й іншими словами, що отримують у контексті сполучникову функцію, наприклад:
Da war ja der Weltkrieg und sein Ergebnis vorweggenommen! Da wurde die Macht Englands und Frankreichs hoher deuscher Reichskraft unterworfen, da gingen ja Kirchen und Synagoge, geistige Mдchte im politischen Deutschtum, huldigend in ihm auf, da ward ja die Herrschaft von Jerusalem dem Reiche Veteran! Und alles vorbereitet fьr die Herrschaft des Antichrist, welcher ja der Heiland folgen sollte! [Zweig 1967: 384].
Vor fьnf Jahren hatte er mit Abu Issak von Tunis jenen Pakt unterschrieben, der das gefдhrdeteste Meer fast mit einem Schlage in eine Vцlker und Gьter tragende StraЯe verwandelt hatte: beiderseits Freigabe aller Gefangenen ohne Lцsegeld- eine Welle des Jauchzens und der Trдnen ьberzitterte von den Kьsten her Europa und Nordafrika! -, beiderseits Verzicht auf den Raub an Schiffbrьchigen, der Strandrecht hieЯ; beiderseits Beschlagname allen geraubten Schiffsgutes und Rьckgabe an die Ursprungshдfen; beiderseits Verzicht auf alle Plackereien Handeltreibender oder sonst zureisender Fremde [Zweig 1967: 31].
Полісиндетон належить до синтаксичних особливостей текстів потоку свідомості. Він виконує роль єдиної смислової та структурної зв’язки. При допомозі полісиндетона підкреслюються цілеспрямованість і єдність перерахованого. Полісиндетон дозволяє оформити зображення різноманітності в одну картину. Між частинами речення він встановлює відношення аналогічності та неаналогічності. В оповіданнях А.Цвайга досить поширеним є сполучник „oder“ :
Der Kopf eines Mannes, der einer armen Hure Gewalt antat, fiel vom Halse, oder der bei Schiffbruch oder Feuerbrunst Gьter raubte und so die heilige allgemeine Not ausbeutete zum Ьbel, oder einer Frau Liebestrдnke eingab und sie so ihren freien Seele beraubte, um ihren Leib zu miЯbrauchen [Zweig 1967: 31].
В цьому випадку, в реченні вживається подвійна багатосполучниковість:
Aber auch diese Unbefangenheit schien ihm zweideutig, ruchlos fьr Augenblicke, dann wieder gцttlich ьberlegen, dann auch kindlich unbeschwert- oh, jetzt wurde alles zweideutig, nichts mehr hatte nur einen Sinn: immer wьrde er diese beiden Mцglichkeiten wittern: daЯ sie ihm verbarg, nichts erlebt zu haben, oder Schreckliches; daЯ sie ihr Haar einem Zufall verdankte oder einem Schicksal; daЯ sie in diese Stadt gehцrte oder hierher verbannt war, ein leichtfertiges Herz mit ernsten Gebдrden aufputzte oder diese Nacht als gelassen gezeichneten Schnцrkel einem tragischen Dasein einfьgte [Zweig 1967: 118].
Отже, полісиндетон пом'якшує перехід від однієї частини речення до іншої.
