Отже, як бачимо, в оповіданнях А.Цвайга еліпсис зустрічається часто. За допомогою нього виражається енергійність, схвильованість, уривчастість висловлення.

2.2. Характерні риси текстів потоку свідомості

Характерними рисами текстів потоку свідомості є багатство риторичними фігурами, а саме вживання метафори, метонімії.

Метонімія- це перенесення назви з одного предмета на інший, з одного явища на інше на основі логічного співвіднесення між предметами, явищами [Oguy 2003: 184]. Щоб переконатися у сказаному, наведемо уривок з тексту:

Dann fasste sie sich.” Dort unten geht die StraЯe, hier durch das Tor fьhrt ein Weg hinunter“ und sie zeigte ihm die Gegend. Jetzt freilich lebt der Kirchhof bunt, frцhlich und alltдglich, alles quoll ьber von saftigen Stengeln und lachenden Blumenfarbe; sogar die Stadt sah vergnьgt aus, mit vielen roten Dдchern, Tьrmen und goldenem Morgenrauch [Zweig 1967: 121].

Ein Geschickt vollendet sich, ein Dasein wird gelebt... Junges Herz, in Notdurft und Hдsslichkeit und alltдglichem Elend- wir sind nicht so hart wie dein Vater, wir schlagen dich nicht und weisen dich nicht hinaus, weil du einmal glьcklich sein wolltest jenem jungen Edelmann den Mund schenktest und dein Leib, ihm, der dich auf der Vordertreppe kьsste, als du sie frьhmorgens- denn du bist nur Portierstochter- mir dennoch unumgдnglich weiЯen Hдnden scheuertest und wuschest [Zweig 1967: 131].

Специфічною рисою текстів потоку свідомості є наявність в них алюзій.

Зауважимо, що термін “алюзія” латинського походження і означає жарт, натяк. Алюзія- це художньо-стилістичний прийом, натяк, відсилання до певного літературного твору або історичної події з розрахунку на знання і проникливість читача, який має цей натяк витлумачити [Словник іншомовних слів 2000: 62].

Алюзії в текстах потоку свідомості можна поділити на три основних групи: інтер-текстуальні, тобто алюзії до інших текстів, екстра-текстуальні, що мають безпосереднє відношення до реальності, та інтра-текстуальні, що відносяться до подій і діючих осіб в рамках тексту.

Особливий інтерес становлять інтра-текстуальні алюзії, коли певні мотиви повторюються на протязі всього твору. Це можуть бути нав’язливі вирази, ідеї, фрази, слова з пісень. Наприклад, в оповіданні “Тангенте” А.Цвайга ім’я «Лілі» зустрічається дуже часто.

Und sie kьsste ihn wieder. “Liebste“, sagte er leise; ‚Lilith’, dachte er, und lauter, liebend: „Lilith“. – „Wieder ein Name“, lдchelte sie noch weinend [Zweig 1967: 116].

Sie wandte sich, цffnete eine andere Tьr, sie stand im dunkel, sah sich halb nach ihm um mit einem schrдgen Blick und verschwand. ‚Lilith’, dachte er, ‚Lilith!’ [Zweig 1967: 117].

Отже, в оповіданні А.Цвайга “Тангенте” вживаються алюзії з метою підсилення висловлювання (підкреслити, що герой кохає цю жінку, яка для нього стала смислом життя).

2.2.1. Метафори та їх різновиди

Метафора (від гр. metaphora — переміщення, віддалення, перенесення) — вид тропів, побудованих на основі вживання слів та виразів у переносному значення. [Енциклопедія 2000: 323]

Це найуживаніший, універсальний троп. Метафора належить до внутрішніх топосів. У метафорі можуть бути три ступені схожості: схожість образна і без образу (подібність менша, ніж річ порівнювана) ; відсутність схожості, подібності; про-тилежність, яка є відповідником іронії.

У широкому розумінні метафорою називають будь-яке вжи-вання слів у переносному значенні. Метафори є не тільки образ-ними — тропами поетичної мови, а й джерелом виникнення но-вих значень. У метафорі відображається здатність людини влов-лювати схожіть і подібність між різними індивідами, класами об'єктів, а потім за цією схожістю переносити назви справжнього носія чи функції на характеризовану особу або предмет.

Метафора- це важливий інструмент пізнання світу, вона допомагає реципієнтові органічно проникати в сюжет твору, краще зрозуміти авторську позицію, модальність до зображуваного ставлення. Вона не тільки засіб зв’язку зі світом, але і форма відображення цього світу, форма розкриття творчого “я” .

Метафора є не тільки важливим мовним засобом, який дозволяє сформувати уявлення про предмети чи явища, метафора також формує спосіб і стиль мислення про них.

Сучасна когнітивна лінгвістика розглядає метафору не просто як троп чи стилістичну фігуру, яка покликана прикрасити мовлення та зробити образ більш зрозумілим, а як форму мислення.

Засновник теорії концептуальної метафори Дж. Лакофф та М. Джонсон. ”метафори пронизують усе наше повсякденне життя і виявляються не лише в мові, а й в мисленні та діях” [Лакофф 2004].

Слід зазначити, що тексти потоку свідомості перенасичені метафорами та епітетами.

Метафори у текстах потоку свідомості набули широкого поширення. Серед яких можна виокремити два найважливіших види: поетичні та лексичні.

Поетична метафора є більш виразнішою й образнішою ніж лексична. Поетична метафора допомагає висловити різноманітні відтінки думок, краще і точніше передати свої почуття:

Was sollen wir beginnen Mann kann nicht immer nur disputieren, das scharfe Kдmpfen der Gedanken ermьdet und reizt. Musik, ja aber wir werden danach traurig sein, in der Dдmmerung; es ist ja nicht alle hier, die sonst mit uns musizierten, in dieser Stunde des schwindenden Tages, und das Herz wдre allzu allein [Zweig 1967: 136].

Aber ьberall auch begegneten sie aufatmend Hдnden der Hilfe. Bei den Moslemin und den Juden gingen Mдnner umher mit Bдrten, Mollahs mit grьnem Turban