Це була страшна катастрофа: в оточенні виявились 5-а, 37-а, 26-а, частини 21-ї і 38-ї армій –майже весь фронт. Для допомоги оточенцям була створена група майора Бєлова – 2-й мк, 100-а сд, 1-а і 129-а тбр, які атакували в напрямку Лохвиці, але успіху не мали. В боях в оточенні загинув сам командуючий фронтом генерал Кирпонос. Німці захопили 665 тис(!) полонених і 884 танки. «Київський котел» був найбільшим оточенням військ протягом усієї воєнної історії!

В обороні з’явився 200-км розрив. Поразка фронту призвела до того, що противник захопив усю Лівобережну Україну, увірвався в Харків і Донбас, оточив Одесу і вийшов на підступи до Криму. Лише пізно восени було створено новий фронт оборони.

В 20-х числах вересня закінчились бої на Лівобережній Україні. І відразу ж розпочалась підготовка до битви за Москву, яку гітлерівське командування планувало обов’язково взяти до зими.

Ще 19 вересня було віддано директиву ОКВ на проведення операції з кодовою назвою «Тайфун». До цієї задачі залучились три танкові групи: Гепнера, Гота і Гудеріана (остання в цей час воювала на Полтавщині). Враховуючи великі втрати (в усіх групах залишилось боєздатними лише 1586 танків), Гітлер передав на фронт резервні 2-у і 5-у тд [31, c.390]. Всього, група «Центр», яка зосередилась проти Москви, мала 77 дивізій, в тому числі 14 танкових і 8 моторизованих або ж 1 млн. бійців, 14 тис. стволів, 1700 танків [48, c.35]. Передбачалось таке застосування танкових груп: 3-я ТГр головними частинами прориваються на Холм-Жирковський і далі для обходу Москви з півночі, а одним корпусом – на південь для оточення військ в районі Вязьми, де їм в цьому допомагає 4-а ТГр. 2-а прикриває фланг, а 2-а ТГр одним із корпусів допомагає 2-й А створити «котел» в районі Брянська, іншими частинами – наносить удар на Орел і Тулу для обходу столиці з півдня [31, с.391].

Німецьким військам протистояли війська Західного, Резервного і Брянського фронтів, серед яких – 1 тд і 14 тбр, тобто 1250 тис. бійців, 9600 стволів і 1400 танків [31, с.391-392]. Ця цифра видається нам найбільш вірогідною, проте не є єдиною: Ротмістров стверджує про наявність 990 машин [77, с.18], а в праці «Советские танковые войска» подана цифра – 780 танків [48, с.36].

На Західному фронті (Конєв) були зосереджені: 101-а і 107-а мсд, 126, 127, 128 і 129-а тбр; в Резервному (Будьонний): 144, 145, 146, 147, 148-а тбр; у Брянському (Єрьоменко) – 108-а тд, 42, 121, 141 і 150-а тбр [77, с.18]. Резервний фронт розташовувався в тилу Західного на випадок прориву, а Брянський мав прикривати південний напрям.

30 вересня «Тайфун» почався наступом 2-ї ТГр (650 машин) на Брянський фронт. Останній впродовж місяця (за словами Єрьоменка) «героїчно прикривав» напрямок на Москву (це в той час, коли Гудеріан з Клейстом громили війська Південно-Західного фронту). А тепер, коли дійсно треба було воювати, оборона фронту була прорвана в перший же день. 24-й мк зайняв Севськ, 1 жовтня танки увірвались в глибину на 130 км. Контратаки 121-ї і 141-ї тбр ситуації не змінили. Частина сил зайшли в тил 50-ї А, яка обороняла Брянськ, а інші 3 жовтня взяли Орел, пройшовши за 4 дні 250 км [31, с.396-399].

Це створило загрозу захопленню Тули і обходу Москви з півдня. Ставка сюди перекинула 4-у і 11-у тбр, які вміло організовуючи засади, наносячи удари по німецьких колонах на марші, призупинили наступ. Особливо відзначилась 4-а тбр полковника Катукова (49 машин): спочатку вона із засідки знищила колону танків на марші (30 машин), потім біля с. Перший Воїн (південніше Мценська) прийняла 12-год. бій. Противник втратив 43 танки, до 500 бійців, 16 одиниць артилерії – а Катуков лише 6 машин, і то 4 було відправлено в тил для ремонту. Знекровивши противника, в ніч на 7 жовтня бригада відступила на новий рубіж [48, с.140].

Сім діб тривали бої під Мценськом. 11 жовтня 4-а тд Лангермана знову зазнала поразки: її колона розтягнулась на 20 км і саме в цей час танки Катукова знову вдарили, розсікли на частини колону і знищили. Всього за цей час 4-а тбр підбила 133 танки, а загалом 2-а ТГр (з 6.10.1941 – 2-а ТА) втратила 242 танки [31, с.403]. Її передові частини підійшли 29 жовтня до Тули, але з ходу міста не взяли [77, с.22]. Втративши ще 34 машини, 2-а ТА знову зупинилась. А бригада Катукова наказом від 11 листопада 1941 р. була перетворена в 1-у гвардійську тбр.

На інших ділянках було по-різному. 2 жовтня перейшла в наступ вся група «Центр». Із району Ярославля 4-а ТГр перейшла в наступ, прорвала оборону і це дозволило 2-й А рушити назустріч 17-й тд. З допомогою корпусів Гудеріана Брянський фронт опинився в кільці, його армії були розбиті, вирвались лише залишки [77, с.400].

4-а ТГр мала свою задачу і, прорвавши фронт, форсувала Оку, вийшла до Юхнова, зайшовши таким чином в тил Західного фронту через лівий фланг. 5 жовтня танковий клин повернув