Зранку 11 серпня 3-й тк завдав розсікаю чого удару із заходу в напрямку Сташува. За два дні німці просунулись на 8 км і оволоділи районом Шидлува [15, с.352]. Однак Конєв перекинув сюди 6-й гв тк і 91-у тбр і таким чином стабілізував становище.

До речі, під Сташувом німці вперше кинули в бій 501-й важкий тб, у складі якого було 40 «Королівських тигрів». Однак перший досвід їх застосування виявився невдалим: вони потрапили в засідку, організовану 53-ю гв тбр Архипова. Спочатку три танки, замаскованих під копиці жита обстріляли їх з правого борту. «Клайнтайгери» розвернулись до них і підставили свої ліві борти під вогонь танкової бригади і самохідного полку. За радянськими даними було підбито 24 танки, за німецькими – 11. повністю загинув штаб батальйону, а 3 «тигра», які застрягли в піщаному грунті, були відправлені в Москву в якості трофеїв. Молодший лейтенант Оськін, який знищив 3 «Королівських тигра», отримав Зірку Героя, а командир бригади Архипов став двічі Героєм [30, с.415-416]. Ця історія відразу обросла легендарними домислами, пізніше майже всі командири корпусів і армій розповідали в мемуарах як вони били «Королівські тигри» на сандомирському плацдармі.

Контратаки продовжувались до кінця серпня. 3-я гв ТА міцно засіла в оборону, маючи 3-5 танків на 1 км фронту і одно ешелонну побудову на 10-15 км вглиб [78, с.37]. у 20-х числах 4-й гв тк оволодів важливим залізничним вузлом – Добніцею. Після цього німці силою 4-х тд і 2-х пд. Перейшли в наступ з метою оточити війська в районі Латува. Особливої запеклості бої набули 26 серпня. Однак в результаті ударів у відповідь частина сил 16-ї тд Вермахту була оточена і знищена. До кінця місяця становище стабілізувалось. 1-а і 3-я гв ТА були виведені в резерв, 4-а ТА прийняла від сусідів усю техніку, яка залишилась і складала другий ешелон фронту, посилюючи найбільш загрозливі напрямки на плацдармі [29, с.418-419].

Хоча танкові війська відіграли ключову роль в операції, однак їхній коефіцієнт корисної дії був невисокий. Вирішивши зекономити на танках підтримки піхоти, потім довелось кидати на прорив оборони танкові з’єднання і це спричинило великі втрати і як наслідок – обмежені можливості використати оперативний прорив. Для порівняння, Білоруські фронти такими ж силами добились вдвічі більшого результату після прориву.

Втрати радянських військ в операції склали 1269 машин [35, с.32].

20-29 серпня силами 2-го і 3-го Українських фронтів була проведена винятково вдала операція на оточення, яку назвали «Каннами ХХ століття» - Ясько-Кишинівська або ж «сьомий сталінський удар». До неї залучались 6-а ТА, 18-й тк, 7-й і 4-й гв мк та ін. частини – загалом 1870 танків і САУ. Замисел операції передбачав нанесення фронтами зустрічних танкових ударів на Хуші, оточуючи війська противника в гігантському котлі. На напрямках ударів зосередилося до 85 % танків, що дало змогу отримати 6-кратну перевагу (оскільки перед цим 6 танкових і 1 моторизована дивізія були перекинуті в Білорусь і Західну Україну і в німців залишилось 404 танки) [30, с.427-429].

На ділянках прориву фронт тримали румунські війська, тому оборона була прорвана в перший же день і ТА Кравченка (506 машин) увійшла в чистий прорив. Після контратак на підступах до Ясс (німці сюди підтягнули дві тд, а радянські – два тк) до кінця другого дня танки вийшли на оперативний простір. Танкова армія рухалась високим темпом – 50 км на добу, відриваючись від піхоти на 70 км. Це завадило провести перегрупування, висунути з глибини стратегічні резерви. У наступні дні армія захопила переправи через р. Серет, оволоділа Фокшанами і з ходу увірвалася в Плоєшті [46, с.131]. 18-й тк, обходячи вузли опору, зробив стрімкий 50-км кидок до Хуші. З іншого боку рухались 7-й (203 машин) і 4-й гв (237 машин) мк фронту Толбухіна, які відсікли 6-у німецьку армію від румунських військ, вийшли в райони Леово (4-й гв мк) і Лушани (7-й мк). До 25 числа зовнішній і внутрішній фронти оточення було остаточно сформовано. 18 німецьких дивізій потрапило в котел [44, с.163-165].

Внутрішній фронт, який тримали окремі тк і мк, до 29 серпня був ліквідований. Лише дві дивізії врятувалось, від шести залишились окремі частини, інші – повністю знищені. Зовнішній фронт був рухливим, на ньому діяла 6-а ТА, яка наступала вглиб. В боях за «Фокшанські ворота» відзначилась 20-а гв тбр полковника Шутова. Під Плоєшті армія розділилась: 5-й гв тк почав бої за місто, а два інших, спільно з 18-м тк наступали на Бухарест. І ті, й інші досягли успіху [46, с.170-171].

Ясько-Кишинівська операція стала свого роду зразком класичного застосування танкових військ. Розіграна по канонах бліцкригу, вона мала відповідні наслідки: повна катастрофа південного флангу, втрата величезної кількості військ і техніки, вихід з війни Румунії і Болгарії –