Для насівання використовують районовані сорти і види трав.

Останнім часом в Україні та інших країнах бобові і швидко-рослі злакові трави висівають безпосередньо в дернину за допо-могою спеціальних сошників. Вони не руйнують дернину, готують посівне ложе, добре загортають насіння. Після сівби грунт ущіль-нюється в рядках. Непогані результати дає застосування сіва-лок-культиваторів типу СЗС-2,1 з вузькими долотоподібними сошниками. Таке мінімальне розпушування дернини запобігає розвитку бур'янів у рік висівання трав. За даними Інституту кормів (П. С. Макаренко, 1987), ремонт дернини насіванням конюшини лучної (червоної) в дернину злакового травостою різко підвищує врожайність угідь, якість корму при мінімаль-них трудових і грошових витратах.

4.1.5. Поліпшення лісових і влаштування лісопаркових пасовищ

Лісові пасовища займають певну площу на Поліссі, в Кар-патах, Криму та інших місцях, у тому числі в центральному і північно-західному Лісостепу. Урожайність їх в основному не-писока — 18—25 ц/га зеленої маси, внаслідок чого тварини не-рідко поїдають і поросль чагарників. У зв'язку з цим лісові галявини, які заросли чагарником, завалені вітроломом, треба розчистити, вдаючись до вирубування і санітарного догляду. Н результаті цього галявина освітлюється, поліпшується водно-ноиітряний режим, краще ростуть злакові і бобові трави, утво-рюється лучний травостій. Його врожайність підвищується в И—5 разів.

Такі лісові освітлені пасовищні ділянки прийнято називати лісопарковими. І. В. Ларин поділяє їх на три типи: розкидані в рівномірно розрідженим деревостоєм (не більш як 1000 шт.

Ділянки

О V

Коротка характеристика угідь

Таблиця 28. Технологічна схема комплексного застосування прийомів поверхневого поліпшення кормових угідь у Лісостепу і Степу* |

к

Прийоми обробітку | я

грунту | і | я

в

обрив | бур'ян | трав | іагарни | дозатри

к | X | о

X | X

боронува | дискуван | К А. Е- й,

і | чизелюва | щілюван | Внесення | Боротьба | Підсіван | Знищенн купин | Сніго- і

Ділянки

Коротка характеристика угідь

Продовження табл. 28

Прийоми обробітку

грунту | ків | ь

X | к | к

де | (Я

аз | добрив | з бур'ян | я трав | нагарна | одозатр<

оронуван | искуванн | ультивац резерува | изелюваї | ілюванн | несення | оротьба | ідсіванн | нищення

упин | ніго- і в

ю | а* | а | ш | и | О

Рівнинні Лучно-степові на опідзо-лених і типових чорно-земах Лісостепу Степові і сухостепові на типових і південних чор-ноземах і темно-каштано-вих грунтах

Степові і сухостепові дрібнопіщані на негли-боких щебенистих чорно-земах і темно-каштано-вих грунтах

Яружно- Лучно-степові і степові балкові на схилах до 20 ° північ-них напрямів і днищах, засмічені

Степові і сухостепові на схилах до 20° південних напрямів

Схили більш як 20° різ-них напрямів, які не за-знають ерозії

Низинні, Лучні і лучно-степові не-
западин- засолені на лучно-чорно-
ні земних і лучно-каштано-

вих грунтах

Лучні і лучно-степові з щільною дерниною із ко-реневищних злаків, за-смічені Лиманні незасмічені

Заплавні Різнотравно-злакові і злаково-різнотравні

незасмічені і без ча-гарників

засмічені і з чагар-никами

Болотні Лучно-болотні на міне-ральних і торфових грун-тах, з чагарниками

На засо- Степові і лучно-степові лених на засолених і солонцю-землях ватих грунтах

+ -

* Практическое руководство по технологии улучшения и использования сенокосов и пастбищ лесостепной и степной зон.— М.: Агропромиздат, 1987. «-|-» — прийоми рекомендуються; «—»—прийоми не рекомендуються.

сосни, 600 шт.— дуба або берези па 1 га); куртипні, де галяви-ни чергуються з ділянками лісу; кулісні — смуги лісу 20—ЗО м завширшки чергуються з прямокутними галявинами 60—80 м .чавширшки. Після очищення і освітлення на них насівають і підсівають трави.

Лісові пасовища кулісного типу створюють при освоєнні гус-того суцільного лісу. Оскільки це часто пов'язано з невиправда-ним вирубуванням лісу, то влаштовувати такі пасовища слід тільки в крайньому випадку.

Ділянку під лісопаркові пасовища розчищають сучасною технікою, інколи застосовують гербіциди, але обов'язково на-мемним способом. Дернину обробляють переважно дисковими боронами або роторними культиваторами; на легких грунтах .частосовують ротаційні голчасті борони. Перед обробкою вно-сять добрива і підсівають трави.

На лісопаркових пасовищах восени нагромаджується багато листя, яке згрібають і виготовляють компости, що вносять як добрива.

4.1.6. Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ

Поверхневе поліпшення природних угідь передбачає комп-лексне застосування різних технологічних прийомів. Поєднання їх зумовлено фітотопологічними особливостями угідь. Вибира-ють найнеобхідніші і найефективніші прийоми поліпшення бо-танічного складу і врожайності травостою. В одних випадках

досить 2—3 технологічних операцій, в інших — 4—6 І більше. Технологічні схеми комплексного застосування прийомів поверх-невого поліпшення природних угідь наведено в табл. 28.

4.1.7. Поверхневе поліпшення природних кормових угідь у зарубіжних країнах

Великий досвід поверхневого поліпшення природних кормо-вих угідь нагромаджений у США і європейських країнах. Тут широко застосовується насівання лук високопродуктивними тра-вами без руйнування дернини сіялками із спеціальними сош-никами, які врізують насіння в дернину (М. Ф. Щербаков, 1987; А. О. Бабич, 1987). Залежно від складу природного травостою і стану дернину або насівають травами, або, застосовуючи гербіциди, спочатку знищують стару дернину, а потім висівають трави. Порівнювальна оцінка різних способів обробки дернини, проведена в Німеччині, показала, що на нещільній дернині тра-востій доцільно поліпшувати прямим насіванням травосумішок. Ділянки з щільною дерниною з низькоурожайних злаків слід насамперед обробити гербіцидами, потім профрезерувати і за-лужити травосумішкою.

Для висівання трав після мінімальної обробки і безпосе-редньо в дернину в США застосовують сошники дискового і чизельного типів, а також модифіковані грунторізи (М. Ф. Щер-баков, 1987). У США, європейських країнах, Австралії, Канаді використовують спеціальні лучно-пасовищні комбіновані сівал-ки, які забезпечують неглибоке загортання насіння і фактично не порушують дерновий шар. У США для цього застосовують також сівалки, якими