Сіно і пасовищний корм не нагромаджують достатньої кількості кобальту, якщо його міститься менше 2 мг на 1 кг ґрунту.

Найбідніші на кобальт дерново-підзолисті піщані та су-піщані ґрунти, кислі торфовища.

Кобальт міститься в гною, торфі, попелі з деревних порід, каїніті, фосфоритному борошні, піритних недогарках, мар-ганцевих шламах. Для удобрення можна використовувати поверхнево або для позакореневого підживлення сірчанокис-лий і двохлористий кобальт.

За даними кафедри рослинництва і луківництва Львів-ського державного аграрного університету, сіно з неудобрених ділянок природної луки на лучному суглинковому ґрунті (вміст кобальту в шарі 0—20 см 1,5 мг/кг) бідне на кобальт (0,02—0,06 мг/кг). Внесення двохлористого кобальту (1 кг/га на елемент) збагачувало сіно кобальтом до 0,04—0,10 мг, а в окремі роки — до 0,18—0,19 мг/кг сухої речовини.

Вапнування кислих ґрунтів посилює ефективність кобаль-тових мікродобрив і сприяє його засвоєнню рослинами.

Цинк входить до складу ферментів і бере активну участь у біохімічних процесах, які відбуваються в рослинах. За нестачі його рослини погано розвиваються, на листках злакових і бобових трав з'являються білі плями через відсутність хлорофілу.

Поїдання такої трави або інших видів кормів, виготовле-них з цих трав, негативно впливає на здоров'я тварин.

Корми вважаються забезпеченими цинком, якщо його вміст в 1 кг становіть 3 мг.

Недостатній вміст легкодоступного для рослин цинку ха-рактерний для піщаних і супіщаних карбонатних ґрунтів, а також для ґрунтів з високим вмістом органічної речовини, яка повільно розкладається.

Цинк міститься у гної, вапняних добривах, фосфоритному борошні, каїніті. Застосовують також сірчанокислий цинк (6-10 кг/га).

Проблема застосування мікродобрив на сіножатях і пасо-вищах ще повністю не вирішена. Баланс мікроелементів у ґрунті значно поліпшується при внесенні органічних і міне-ральних добрив. Застосування мікродобрив на травостоях, не забезпечених основними елементами живлення (азотом, фос-фором, калієм), неефективне.

Органічні добрива. Збагачуючи ґрунт макро- і мікроелемен-тами, органічні добрива — найважливіший захід підвищення його родючості. Вони містять усі основні поживні речовини, потрібні рослинам. Дослідами і практикою доведено, що поліпшити луки й підвищити їхню врожайність не завжди можна внесенням мінеральних добрив. Часто буває, що під час посухи трави краще розвиваються на ґрунтах, які містять багато гумусу. Таку продуктивність сіножатей і пасовищ на сухих мінеральних ґрунтах можна значно підвищити, вносячи органічні добрива — компости, перепрілий гній, гноївку, рідкий гній тощо. Вносять органічні добрива на луках усіх типів, навіть на торфових. У лучних трав, прикритих на зиму компостом або добре перепрілим гноєм, утворюються нові бічні пагони, які навесні добре розвиваються і ростуть. Ор-ганічні добрива забезпечують рослини протягом вегетаційного періоду азотом, а також калієм, фосфором і в невеликій кіль-кості мікроелементами, яких часто на луках не вистачає. Крім того, вони регулюють температуру ґрунту — захищають його взимку від сильних морозів, а влітку від надмірного висихання. Під впливом органічних добрив трави сіножатей краще ростуть, поліпшуються травостої, урожай значно збільшу-ється, а сіно збагачується на білок та мінеральні речовини.

Досвід застосування на сіножатях і пасовищах одночасного внесення органічних і мінеральних добрив свідчить про висо-ку ефективність цього заходу. Так, у дослідах, проведених у Німеччині та Польщі (Клапп Е., 1961; Фальковський М., 1982), виявлено негативний вплив лише мінерального удоб-рення пасовищ на плідність великої рогатої худоби. У траво-стої пасовища, яке удобрювали ще й органічними добривами, було більше видів трав і різнотрав'я, що загалом позитивно вплинуло на плідність та продуктивність тварин.

Компости. Внесення на малородючих сухих ґрунтах тор-фогнойових, торфогноївкових та інших компостів підвищує урожаї сіна. Після їх внесення у верхньому шарі ґрунту збільшується вміст гумусу, що полегшує засвоєння поживних речовин з мінеральних добрив. Прикривання компостами нижніх частин стебел, оголених вузлів кущіння і кореневих головок бобових трав позитивно впливає на кущіння, сприяє утворенню нових бічних пагонів, завдяки чому краще від-новлюється травостій. Крім того, під впливом компостів у ґрунті збільшується кількість нітратів, починається раніше розвиток трав навесні, тому швидше ущільнюється травостій. На удобрених під зиму пасовищах випасання можна починати на 7—10 днів раніше.

Укривання трав компостами добре захищає їх від сильних морозів і сприяє затриманню снігу та вологи. Фактично відбувається омолодження і самозадерніння травостою.

Завдяки внесенню компостів змінюється ботанічний склад травостою. Менш цінні трави випадають, а на їхньому місці з'являються костриця лучна, тонконіг лучний, грястиця збірна, конюшина повзуча, конюшина лучна. Урожайність сіна підщується до 80 ц/га і більше.

Внесення компостів сприяє активізації діяльності мікроорганізмів, а отже, збільшенню в ґрунті кількості азото- і нітробактера. На луці, де вносили компости, зростає кількість дощових черв'яків і дротяників. Поява останніх небажана, оскільки вони знищують рослини, тому з ними треба вести боротьбу.

Дія компостів на природних кормових угіддях виявляється в середньому протягом 3—4 років, а при старанному догляді за ними — 6—7 років.

Досліди свідчать, що краще вносити компости в менших нормах (10—20 т/га), але частіше — через 2—4 роки.

Щоб виростити високі врожаї сіна, слід одночасно вносити компости і мінеральні добрива у невеликих нормах.

Гній, як і компости, забезпечує трави всіма поживними речовинами, захищає їх узимку від сильних морозів, а влітку — від надмірного висихання.

Під впливом внесеного гною посилюється діяльність до-щових черв'яків, а також ґрунтових мікроорганізмів. З пере-прілого гною трави краще засвоюють потрібні їм поживні речовини, швидше ростуть і розвиваються. У травостої з'яв-ляються цінні злакові й бобові трави. Поліпшується також