Яружно- Лучно-степові і степові балкові на схилах до 20 ° північ-них напрямів і днищах, засмічені

Степові і сухостепові на схилах до 20° південних напрямів

Схили більш як 20° різ-них напрямів, які не за-знають ерозії

Низинні, Лучні і лучно-степові не-
западин- засолені на лучно-чорно-
ні земних і лучно-каштано-

вих грунтах

Лучні і лучно-степові з щільною дерниною із ко-реневищних злаків, за-смічені Лиманні незасмічені

Заплавні Різнотравно-злакові і злаково-різнотравні

незасмічені і без ча-гарників

засмічені і з чагар-никами

Болотні Лучно-болотні на міне-ральних і торфових грун-тах, з чагарниками

На засо- Степові і лучно-степові лених на засолених і солонцю-землях ватих грунтах

+ -

* Практическое руководство по технологии улучшения и использования сенокосов и пастбищ лесостепной и степной зон.— М.: Агропромиздат, 1987. «-|-» — прийоми рекомендуються; «—»—прийоми не рекомендуються.

сосни, 600 шт.— дуба або берези па 1 га); куртипні, де галяви-ни чергуються з ділянками лісу; кулісні — смуги лісу 20—ЗО м завширшки чергуються з прямокутними галявинами 60—80 м .чавширшки. Після очищення і освітлення на них насівають і підсівають трави.

Лісові пасовища кулісного типу створюють при освоєнні гус-того суцільного лісу. Оскільки це часто пов'язано з невиправда-ним вирубуванням лісу, то влаштовувати такі пасовища слід тільки в крайньому випадку.

Ділянку під лісопаркові пасовища розчищають сучасною технікою, інколи застосовують гербіциди, але обов'язково на-мемним способом. Дернину обробляють переважно дисковими боронами або роторними культиваторами; на легких грунтах .частосовують ротаційні голчасті борони. Перед обробкою вно-сять добрива і підсівають трави.

На лісопаркових пасовищах восени нагромаджується багато листя, яке згрібають і виготовляють компости, що вносять як добрива.

Боротьба з бурянами та старикою на сіножатях і пасовищах.

На природних сіножатях і пасовищах багато трапляється бур'янів, які пригнічують, затінюють, витісняють з травостою цінні рослини, забирають з ґрунту поживні речовини та воду, тим самим погіршуючи умови росту культурних рослин, що призводить до зниження врожайності та погіршення якості травостою.

Оцінка бур'янів у луківництві відрізняється від оцінки їх у рослинництві. Наприклад, колосняк гіллястий, пирій пов-зучий у посівах польових культур вважаються злісними бур'янами, на кормових угіддях — цінними кормовими рослинами.

До бур'янів на луках належать: високорослі, грубостеблі (щавель кінський, дягель лікарський, татарник звичайний та ін.), які погано або зовсім не поїдаються худобою на пасови-щах, а на сіножатях під час сушіння сіна висихають повільно, листки під час сушіння обпадають, а недосушені стебла псу-ють сіно; шкідливі рослини (мишій сизий, ковила іюлосиста, дикі види цибулі, хрінниця, фіалка та ін.), отруйні (чемериця, цикута отруйна, омег водяний, жовтець тощо).

Основними причинами поширення бур'янів у травостої природних сіножатей та пасовищ є надто низьке і пізнє скошування трав, поганий догляд за ними й неправильне спасування.

Боротьба з бур'янами на луках об'єднується в три групи заходів: профілактичні, або запобіжні; посередні — створення сприятливих умов для розвитку цінних кормових рослин та винищувальні — механічні й хімічні.

Із запобіжних заходів боротьби з бур'янами на сіножатях і пасовищах можна рекомендувати: своєчасне обкошування країв осушувальних каналів, доріг і меж; раннє скошування бур'янів на інших місцях; сівбу трав очищеним насінням та ін.

До посередніх належать заходи, які сприяють розвитку цінних кормових рослин і пригнічують малоцінні. Найефек-тивнішими посередніми заходами боротьби з бур'янами є осушення заболочених сіножатей і пасовищ та регулювання водного режиму, удобрення і вапнування кислих ґрунтів, раціональне використання сіножатей та пасовищ.

Осушення надмірно зволожених лук призводить до випа-дання з травостою малоцінних рослин — осок, хвощів тощо. Внесення фосфорно-калійних добрив підвищує у ботаніч-ному складі трав частку бобових, а повного мінерального добрива — частку злакових. За систематичного удобрення лук з травостою зникають мохи, напівпаразити (дзвінці, очанки, перестрічі та ін.). Вапнування ґрунтів створює умови для кращого розвитку бобових і цінних злаків, при цьому при-гнічується й помітно зменшується в травостої питома маса щучника дернистого, біловусу стиснутого, пахучої трави, міт-лиці тонкої.

За своєчасного сінокосіння та правильно ор-ганізованого випасання худоби зникають високорослі грубо-стеблі бур'яни (зонтичні, айстрові та ін.), і в сіні починають переважати злакові та бобові.

Значна кількість бур'янів, яка погано поїдається великою рогатою худобою та кіньми, охоче поїдається вівцями. Тому найбільш забур'янені пасовища бажано випасати різними видами тварин.

Велике значення у боротьбі з бур'янами мають винищу-вальні — механічні та хімічні заходи.

Механічні заходи застосовують тоді, коли на при-родних кормових угіддях поодиноко трапляються високо-стеблі бур'яни (щавель кінський, чемериця біла та ін.).

Підрі-зують лопатами їхні корені на глибину не менше як на 15 см і витягують з ґрунту. Нижче зрізу повинна залишатися міні-мальна кількість бруньок відновлення. На наступний рік залишається значно менша кількість бур'янів, яку знову треба підрізати. Менш трудомістким є підкошування бур'янів ко-сарками. Добрі результати дає систематичне підкошування на пасовищах залишених нез'їдених рослинних решток. На сіно-жатях підкошування знищує бур'яни тоді, коли вони з весни випереджають ріст цінних кормових трав. Проводять його у фазі стеблування бур'янів.

При застосуванні хімічних заходів боротьби з бур'янами на сіножатях і пасовищах найчастіше викорис-товують гербіциди 2,4-Д, амінну сіль (3—3,5 л/га), базагран новий (1—6 л/га), агритокс (1,4—4 л/га). При наземному обприскуванні гектарну норму гербіциду розчиняють у 400— 500 л/га, при застосуванні авіації — у 200 л води.

Обробляють сіножаті й пасовища гербіцидами в суху пого-ду при температурі повітря не нижче 15 °С у фазі стеблування найпоширеніших видів бур'янів. Після обприскування гер-біцидами не рекомендується випасати худобу на пасовищах, а на сіножатях скошувати треба через 25—40 днів.

Внаслідок дії гербіцидів знищуються або сильно пригні-чуються бур'яни з родини капустяних, айстрових, жовтецевих та інших родин.