У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





на перетравність кормів.

При значному вмісті в травостої бобових потреба у під-вищених нормах азотних добрив на пасовищах відпадає. Так, в Естонії (Сау А.) на культурних пасовищах основною росли-ною є конюшина повзуча. Вона становить 40—50% травостою і протягом вегетаційного періоду нагромаджує 150—200 кг азоту. Це еквівалентно внесенню 120—150 кг/га азоту мі-неральних добрив, що забезпечує урожайність 450—600 ц/га зеленої маси і збір 8—12 ц/га протеїну. Тому згідно з рекомен-даціями Естонської сільськогосподарської академії на таких пасовищах слід вносити невисокі норми азотних добрив — N50-70. На травостоях з невеликою кількістю бобових трав (15—20%) щорічно треба вносити 80—120 кг/га азоту в три прийоми. Лише на пасовищах із переважанням у травостоях злакових трав норму азоту збільшують до 200—250 кг/га.

В усіх випадках застосування мінеральних азотних добрив на пасовищах потрібно пам'ятати про доцільність збільшення використання травами біологічного азоту за рахунок засво-єння його з атмосфери бульбочковими бактеріями бобових трав. Тому на природних пасовищних травостоях треба ство-рювати сприятливі умови для розвитку бобових, зокрема конюшини повзучої. Вона добре витримує середні норми азоту за умов раціонального спасування загонів, яке дає змогу їй відростати при достатньому освітленні, нагромаджує ве-лику кількість азоту, який потім використовується іншими травами.

Фосфорні добрива. При внесенні фосфорних добрив на луках підвищується урожайність трав, посилюється розвиток кореневої системи, поліпшується ботанічний склад і їхні кормові якості. У травостоях сіножатей і пасовищ збіль-шується кількість бобових трав, що підвищує вміст білка в сіні та пасовищному кормі.

Лучні трави часто бідні на легкозасвоювані сполуки фос-фору. Недостатній вміст фосфору в зеленій масі та сіні знижує продуктивність і плодючість тварин, негативно впливає на їхнє здоров'я. Афосфороз у тварин спостерігається при згодо-вування їм кормів, які містять фосфору менше 0,4%. Фосфор у поєднанні з калієм позитивно впливає на утворення в рослинах хлорофілу і каротину, входить до складу рослинного білка. Цим зумовлюється необхідність систематичного або періодичного (залежно від його вмісту в ґрунті) застосування фосфорних добрив на луках.

Недостатній вміст фосфору в ґрунтах спостерігається в багатьох країнах світу. На бідних фосфором луках поши-рюються щучник дернистий, молінія голуба тощо. У траво-стоях лук з достатнім вмістом у ґрунті фосфору переважають такі види, як костриця лучна, тонконіг лучний, лисохвіст лучний. Особливо вибагливі до забезпечення фосфором тра-ви. В умовах достатнього фосфорного живлення вони поши-рюються в травостої і довше утримуються навіть при удоб-ренні азотними добривами.

Фосфорні добрива ефективні на всіх ґрунтах, оскільки в них здебільшого буває мало доступних для рослин сполук фосфору.

Для удобрення природних сіножатей і пасовищ викорис-товують суперфосфат (містить 14—20% фосфору), фосфорит-не борошно (10—12%) і фосфатшлак (8—12%).

Суперфосфат як швидкодіюче добриво можна застосовува-ти рано навесні на всіх ґрунтах. Фосфоритне борошно і фосфатшлак найкраще вносити на кислих ґрунтах восени.

У дослідах Інституту землеробства УААН на кислих опідзолених і дернових ґрунтах фосфоритне борошно за ефек-тивністю не поступалося перед суперфосфатом.

Норми фосфорних добрив встановлюють залежно від ґрун-тових умов та способу використання лук. На сіножатях вно-сять 30—60 кг/га діючої речовини, а на пасовищах — на 30—50% більше. При щорічному удобренні сіножатей досить внести 30—40 кг/га фосфорних добрив з розрахунку на діючу речовину. На пасовищах їх слід вносити щороку — 40—80 кг/га діючої речовини.

На малопродуктивних луках, а також у складі повного мінерального добрива з підвищеними нормами азоту нормивнесення фосфору становлять 60—100 кг/га. На мулувато-болотних лучних ґрунтах річкових долин норми фосфорних добрив зменшують до 60—80 кг/га.

Коефіцієнт використання лучними травами фосфору з мінеральних добрив становить 40—50% (рідше 70%), а на орних землях з польовими культурами — 20—40%. Часто післядія фосфору на луках спостерігається протягом двох— трьох років.

На суходільних і сухих заплавних луках фосфорні добрива ефективні тільки тоді, коли їх вносять разом з азотними й калійними. На осушених болотах урожай сіна збільшується, якщо вносити фосфорно-калійні добрива.

В окремих торфових ґрунтах, особливо на Поліссі, є вели-кий запас фосфорних сполук — вівіанітів Fе3(РО4)2 * 8Н2О. Вівіаніт залягає прошарками до 25 см завтовшки або окремими гніздами найчастіше у високозольних низинних торфовищах. Поклади його виявлено також у Криму (поблизу м. Керчі). Вівіаніт містить від 12 до 20% фосфору у складі фосфорного ангідриду (Р2О5). Після окультурення верхній шар ґрунту збагачується легкодоступними для рослин сполуками фосфо-ру. Тому на вівіанітових ґрунтах фосфорні добрива можна не вносити або періодично вносити, застосовуючи менші норми.

Відносно багато фосфору в лучних ґрунтах, розміщених серед родючих долин.

Дуже бідні на фосфор гірські луки Карпат, мулувато-болотні алкалітрофні торфові ґрунти. В ґрунтах, багатих на рухомий кальцій, розчинний фосфор зв'язується з кальцієм у нерухомі сполуки. Досліди (Кияк Г.С., 1986), проведені на мулувато-болотних і алкалітрофних ґрунтах у долині річки Маруньки, а також досліди, проведені Інститутом землероб-ства і тваринництва західного регіону України на лучних дерново-карбонатних ґрунтах заплави річки Полтви, на око-лиці Львова, показали, що ці ґрунти майже не реагують на внесення калійних і потребують фосфорних добрив. Уро-жайність сіна з лук на вказаних ґрунтах при внесенні супер-фосфату з розрахунку 45 кг/га діючої речовини підвищується на 20—40 ц/га (урожайність без внесення — 67—80 ц/га).

Калійні добрива. З усіх зольних елементів калій міститься в рослинах у найбільшій кількості. Найбагатші ним молоді рослини. Він посилює інтенсивність окислювальних процесів у рослинних тканинах, впливає на синтез білкових речовин, процеси фотосинтезу, збільшуючи в рослинах вміст вугле-водів, хлорофілу і каротину, відіграє важливу роль у засвоєнні рослинами азоту, підвищує їхній імунітет. Застосування на сіножатях і пасовищах


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50